МОН реформує підготовку молодших спеціалістів

опубліковано 10 черв. 2017 р., 10:41 Владислав Ус   [ оновлено 10 черв. 2017 р., 10:41 ]
Міністерством освіти розроблено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. Проект документа вже оприлюднений на сайті відомства для громадського обговорення, що триватиме до 16 червня.

Метою Концепції є забезпечення проведення системної реформи підготовки молодших спеціалістів та створення передумов для трансформації теперішніх вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації із забезпеченням на цій основі здобуття повної загальної середньої освіти професійного профілю.

Автори проекту Концепції наголошують, що у сьогоднішніх умовах технікуми та коледжі, що у більшості не орієнтовані на ґрунтовні наукові дослідження та академічну свободу учасників освітнього процесу, не можуть забезпечити випускникам притаманного для вищої освіти рівня трудової адаптивності та соціальної мобільності.

«Перебуваючи упродовж понад 20 років у системі вищої освіти більшість технікумів та коледжів поступово втрачають високий рівень професійної підготовки на користь незавершеного і не завжди системного опанування компетентностями вищої освіти. Слід визнати, що без розвитку широкого спектру реальних наукових досліджень їх перетворення на університети прикладних наук є неможливим», - йдеться у проекті документа.

За визначенням авторів Концепції, державна політика щодо діяльності цих закладів освіти має ґрунтуватись на засадах задоволення освітніх потреб громадян у здобутті ґрунтовної освіти з орієнтацією на практичну діяльність та якісної профільної повної загальної середньої освіти з перспективою подальшого здобуття ступенів вищої освіти та можливістю обирати різні траєкторії навчання тощо.

Також коледжі і технікуми мають забезпечувати підприємства працівниками середньої ланки відповідно до потреб ринку праці з урахуванням структури національної економіки та перспектив реіндустріалізації.

«Заклади освіти, які наразі здійснюють підготовку молодших спеціалістів, мають переосмислити свою діяльність та позиціонування в системі освіти України, вибрати шлях для подальшого розвитку з урахуванням власного бачення та національного законодавства», - зазначають розробники Концепції.

Для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації автори вбачають декілька варіантів розвитку.

Зокрема, збереження в статусі коледжу як закладу вищої освіти, що здійснює підготовку молодших бакалаврів або бакалаврів короткого циклу, а також має право здійснювати підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем фахівця, у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю та реалізовувати освітні програми профільної старшої школи.

Також можливий варіант збереження навчального закладу в статусі коледжу як закладу фахової освіти, що здійснює підготовку фахівців у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю, а також має право здійснювати підготовку кваліфікованих робітників, у тому числі на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти професійного профілю та реалізовувати освітні програми профільної старшої школи.

Передбачається, що вищі навчальні заклади, що в системі вищої освіти наразі здійснюють підготовку виключно за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста і до 2020 року не отримають ліцензію на підготовку освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра та/або ступеня бакалавра, можуть продовжити підготовку фахівців у системі професійної освіти як заклади професійної або фахової освіти.

Статус коледжів-ліцеїв можуть набувати заклади освіти, що проводять навчання учнів за програмою профільної старшої школи за академічними профілями, спорідненими основному професійному спрямуванню.

У разі затвердження Концепції норми документа реалізуватимуться протягом 2017-2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017-2018 роки) передбачається прийняття нової редакції закону «Про освіту», внесення змін до закону «Про вищу освіту», ухвалення закону «Про професійну освіту», розробка поетапного плану дій з реформування підготовки з освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, а також запровадження проведення державної підсумкової атестації для студентів, які здобувають рівень молодшого спеціаліста або фахівця одночасно із завершенням повної загальної середньої освіти, у формі ЗНО.

На другому етапі (2019-2022 роки) планується модернізувати матеріальну базу коледжів для забезпечення високоякісної професійної підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем фахівця для 3-4 провідних галузей економіки, запровадити вступ молодших спеціалістів (фахівців) на освітні програми для здобуття ступеня бакалавра на основі результатів ЗНО, розробити стандарти освіти фахівця з урахуванням вимог 5-го рівня Національної рамки кваліфікацій та відповідних професійних стандартів тощо.

Третій етап (2023-2029 роки) передбачає модернізацію матеріально-технічної бази для забезпечення підготовки фахівців для роботи із сучасними технологіями та забезпечення потреби молоді у професійному профілі старшої школи.

Ризиками прийняття Концепції автори бачать незабезпечення фінансової підтримки реформи, опір людей, які не готові змінюватись та протидія з боку окремих осіб та інституцій, які прагнуть здобути політичний капітал на гальмуванні освітніх реформ та труднощах освітян, які обумовлені непроведенням або затягуванням трансформацій.

Разом з тим, автори Концепції наголошують, що наслідками неухвалення Концепції можуть стати втрата освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, системи технікумів та коледжів, а також поглиблення диспропорцій, дефіцит працівників без вищої освіти, надлишок працівників з вищою освітою переважно гуманітарного профілю.

ОЗНАЙОМИТИСЬ З ПРОЕКТОМ КОНЦЕПЦІЇ

Джерело: http://osvita.ua/vnz/reform/56033/

Comments