Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки України, Лютий 2016

опубліковано 3 бер. 2016 р., 12:55 Іван Осташко   [ оновлено 3 бер. 2016 р., 13:03 ]
Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки, Лютий '16
Facebook
Website
Email
stud
Інна Совсун, перша заступниця міністра освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України в партнерстві з Американськими радами з міжнародної освіти та за підтримки Посольства США запускає Проект сприяння академічній доброчесності в Україні.
 
Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Таким є визначення академічної доброчесності в проекті рамкового Закону «Про освіту».
 
В радянській та пост-радянській середній школі банальне списування (один в одного, з підручника, із шпаргалки, тощо) ніколи не вважалось чимось осудним. На рівні вищих навчальних закладів ситуація отримує логічне продовження: перенесена зі школи практика «списування», копіювання, видавання чужих праць і думок за свої, навіть якщо при цьому ви нікому не даєте хабаря чи від вас ніхто його не вимагає – явища так само руйнівні як для системи освіти, так і для формування правил суспільних відносин.    

Толерування академічної недоброчесності в процесі навчання згодом переростає у толерування системної корупції. Ситуація, коли хабарництво та зловживання службовим становищем, неповага до чужої праці та авторських прав виходять на рівень усталених практик жодним чином не повинна сприйматися як нормальна і остаточна.
 
На індивідуальному рівні недоброчесність дає хибну вигоду, адже, списуючи, студент думає, що полегшує собі життя, в той час як насправді він погіршує свою власну освіту, а отже - власне майбутнє.
 
Сьогодні і студенти, і викладачі поступово перестають замовчувати ці проблеми в університетському середовищі – про них говорять, усвідомлюють їх наслідки, намагаються протидіяти. Але такі спроби боротьби з окремими проявами академічної недоброчесності не мають добре налагодженого системного характеру і часто перетворюються у взаємні образи та мову нападів. Це не конструктивно і не дає відчутного результату.

Для реальних змін варто почати з визнання нечесності як системної проблеми сфери освіти, що вимагає комплексного підходу для вирішення.
 
Саме тому мета Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – не  виявлення окремих випадків чи покарання винних , а системна робота з роз’яснення та впровадження принципів академічної доброчесності як важливої складової академічної культури в усьому світі. Проект передбачає поетапну роботу в трьох напрямках:
  • просвітницька та роз’яснювальна робота (що таке академічна доброчесність, її основні принципи, чому це важливо);
  • розробка та впровадження університетського курсу з Академічного письма (як правильно писати і оформлювати роботи під час навчання в університеті);
  • розробка та впровадження на рівні університетів-учасників Проекту правил і зобов’язань щодо дотримання принципів академічної доброчесності.
Всі партнери Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні  впевнені у його позитивних результатах: відновленні справедливості освітнього процесу, підвищенні чесності усіх його учасників, якісно новій підготовці конкурентноспроможних спеціалістів, загальному підвищенні рівня університетської освіти. В Проекті візьмуть участь 10 вищих навчальних закладів:
  • Донецький національний університет (м.Вінниця)
  • Луцький національний технічний університет (м.Луцьк)
  • Тернопільський національний економічний університет (м.Тернопіль)
  • Ізмаїльський державний гуманітарний університет (м.Ізмаїл)
  • Сумський державний університет (м.Суми)
  • Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна (м.Харків)
  • Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського (м.Тернопіль)
  • Запорізький державний університет (м.Запоріжжя)
  • Інститут міжнародних відносин КНУ ім.Тараса Шевчека (м.Київ)
  • Одеський національний університет імені І.І.Мечникова (м.Одеса)  
stud
ЗНО як важливий етап вступної кампанії.

Система пріоритетності під час вступу.

Основні новації розподілу місць державного замовлення.
Графік вступної кампанії та підготовки до неї охоплює увесь рік, тобто підготовка до нової вступної кампанії починається наступного дня після того, як завершилася попередня. Для учнів випускних класів підготовка до вступної кампанії триває протягом всього останнього навчального року у школі – окрім самого навчання, це і визначення майбутніх освітніх пріоритетів, і організаційні питання – такі як ознайомлення з Правилами прийому вибраних вищих навчальних закладів та вчасна реєстрація для проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).    

Цього року реєстрація на ЗНО завершується 4 березня, спеціалізований сайт Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) дає покрокову інструкцію, як зареєструватися для участі в ЗНО – 2016.

Прийом документів Приймальними комісіями вищих навчальних закладів триватиме з 11 липня до 27 липня 2016 року і здійснюватиметься в електронному вигляді. Для вступу на спеціальності, на котрі передбачається проведення співбесіди, екзамену чи творчого конкурсу, документи прийматимуть з 11 до 20 липня 2016 року.

Система пріоритетності, введена під час вступної кампанії 2015 року, підтвердила свою ефективність – близько 85% студентів, які вступали до ВНЗ у 2015 році, були зараховані автоматично, прозоро і об’єктивно  на основі отриманих балів та заявлених пріоритетів. Надалі практика розподілу заяв абітурієнтів за пріоритетами буде продовжена. Вступники 2016 року матимуть можливість подати 15 заяв у різні ВНЗ, обмеження за кількістю обраних спеціальностей – не більше 5 (але знімаються обмеження за кількістю ВНЗ, тобто, теоретично, всі 15 поданих заяв можуть бути у різні ВНЗ). Ці 15 заяв абітурієнти повинні будуть пронумерувати за пріоритетністю, починаючи з найбажанішої.

Важливою новацією вступної кампанії 2016 повинна стати зміна принципів розподілу місць державного замовлення. Міністерство не здійснюватиме розподіл у ручному режимі, натомість буде розроблено механізм, згідно якого кількість місць державного замовлення буде збільшена в тих ВНЗ, до яких надійде більша кількість заявок від абітурієнтів з найвищими балами. Таким чином більша кількість талановитих абітурієнтів з числа найкращих зможе вступити до бажаного навчального закладу.

Детальніше про вступну кампанію 2016 року
Детальніше про Умови прийому до ВНЗ у 2016
ЗНО в запитаннях та відповідях 

 
stud
Верховна Рада України проголосувала, а Президент України підписав Закон № 940-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників».
На практиці це означає, що підручники в школах для вчителів та учнів видаватимуться безкоштовно, а фінансування буде забезпечене з державного бюджету.

В 2015 році фінансування друку підручників мало бути забезпеченим за принципом 50 на 50, половину – за кошти державного бюджету, половину мали забезпечити місцеві органи самоврядування. Цей механізм виявився недосконалим, ситуація з забезпеченням підручниками, особливо учнів 4-х та 7-х класів 2015-2016 навчального року, склалася вкрай несприятливою.   

Щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому, забезпечити належні умови для навчального процесу та рівний доступ до якісної шкільної освіти, було прийнято рішення про централізоване фінансування друку шкільних підручників.

З нового 2016 навчального учні середніх шкіл та їх вчителі отримають підручники вчасно та безкоштовно.
 
Ознайомитися з текстом Закону
Дізнатися більше 

 
stud
Якими є позитивні результати запровадження зовнішнього незалежного оцінювання при вступі на бакалаврат?

Як можна використати технології ЗНО при вступі на магістратуру? 

Мета та основні принципи пілотного проекту щодо запровадження уніфікованого тесту при вступі на магістратуру за спеціальністю «Право».
Міністерство освіти і науки України, спільно USAID та Координатором проектів ОБСЄ в Україні, запускає пілотний проект вступних іспитів у формі зовнішнього незалежного оцінювання на магістерську програму «право».

Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) при вступі на бакалаврат є важливим механізмом об’єктивного відбору кращих абітурієнтів. Запровадження ЗНО дало можливість значно зменшити або зовсім прибрати корупційну складову при вступі до вищих навчальних закладів.   

Також ЗНО, як свідчать результати соціологічних опитувань, користується  широкою підтримкою серед громадян України, які вважають, що його запровадження «стало кроком до справедливості у державі».  Така позитивна практика може і повинна бути поширена там, де це можливо у вищій освіті – наприклад, при вступі на магістратуру, оскільки він залишається недостатньо прозорим та об’єктивним.

Попередньо розглядалися пропозиції запровадження тестування у форматі ЗНО по закінченню бакалаврату, проте реалізація цієї ідеї є неможливою без внесення змін до Закону України «Про вищу освіту». Зміна правил вступу на магістратуру не потребує  змін законодавства, а запровадження якісного тестування при вступі на магістерські програми матиме значний позитивний вплив на систему вищої освіти.

Чому це важливо і потрібно? Тому що студенти, які закінчили бакалаврат  і бажають продовжити навчання на магістратурі, матимуть можливість чесно вступити, використовуючи свої знання та підготовку. В свою чергу, університети також виграють, оскільки отримають на магістерських програмах підготовлених та вмотивованих студентів. Це сприятиме підвищенню якості української вищої освіти та збільшенню ваги українських дипломів про вищу освіту на ринку праці.

Для запуску пілотного проекту була обрана спеціальність «Право», оскільки написання уніфікованого тесту вимагає спільних підходів до навчальних програм та викладання,  а в рамках університетської автономії це можливо не для всіх спеціальностей. Освітня програма в усіх правничих школах для спеціальності «Право» побудована на основі українського законодавства, яке є однаковим для всіх і не передбачає різноманітних трактувань. Тестові завдання розроблятимуться робочою групою, до її складу увійдуть представники вищих навчальних закладів, які виступили ініціаторами цього проекту.

Оскільки проект є пілотним, то участь в ньому беруть не всі вищі навчальні закладі, які навчають магістрів за спеціальністю «Право», а ті, які висловили бажання взяти участь у проекті та погодились працювати над розробкою тестової бази.

Дізнатися більше про проект можна у форматі «Питання та відповіді» на сайті МОН 

 
stud
Скорочення кількості ВНЗ в Україні протягом 2015 року.

Чим загрожує існування ВНЗ, які не надають якісної освіти, системі вищої освіти в Україні в цілому?

Як забезпечені права студентів, які навчалися за кошти державного бюджету, у випадку якщо ВНЗ втрачає акредитацію?
Протягом 2015 року в Україні 76 вищих навчальних закладів були позбавлені ліцензії на ведення освітньої діяльності. Оптимізація мережі вищих навчальних закладів є важливою складовою реформування вищої освіти. Міністерство освіти і науки України неодноразово наголошувало на тому, що мета оптимізації – не кількісне скорочення ВНЗ, а системне підвищення якості вищої освіти в Україні.     

ВНЗ, які не забезпечують належної якості освіти, не проводять ретельного відбору студентів (зараховують з низькими балами ЗНО або взагалі «в обхід» ЗНО), не мають належної матеріально-технічної бази (деякі взагалі існують лише на папері за фіктивними адресами) та не ведуть наукової діяльності (вища освіта не може існувати без науки), але при цьому видають дипломи державного зразка про вищу освіту – такі ВНЗ створюють загрозу для всієї системи вищої освіти, тому що нівелюють якість, знання і дипломи.

В процесі оптимізації мережі ВНЗ інколи виникають конфліктні ситуації, в яких адміністрація цих ВНЗ спекулює на темі забезпечення прав студентів на продовження навчання та отримання документів про вищу освіту.

Міністерство освіти і науки наголошує на тому, що студенти, які навчаються за кошти державного бюджету, мають всі можливості для продовження навчання на тих самих умовах у інших вищих навчальних закладах у випадку, якщо їх ВНЗ втратив акредитацію, припинив існування або був приєднаний до іншого ВНЗ. Постанова КМУ №927 від 11.11.2015 «Про Порядок переведення здобувачів вищої освіти…» гарантує студентам право самостійно обирати ВНЗ для продовження та завершення навчання на відповідній освітній програмі за рахунок коштів державного бюджету, право на збереження та отримання стипендії, право на пільги і гарантії у рамках визначених законодавством для певних категорій громадян.

В багатьох випадках, коли складається ситуація з втратою певними ВНЗ акредитації, для студентів це унікальний шанс поліпшити свою освітню траекторію та продовжити навчання за кошти держбюджету в кращому навчальному закладі – головне знати та відстоювати свої права.

Ознайомитися з Постановою «Про порядок переведення…» 

 
stud
Основні положення наказу МОН №758 від 14.07.2015.

Чому боротьба з плагіатом є важливою для вищої освіти і науки?

Які можливі санкції у випадку виявлення плагіату?
Влітку 2015 року набув чинності наказ МОН №758 «Про оприлюднення дисертацій та відгуків офіційних опонентів» - важливий крок в імплементації Закону «Про вищу освіту», мета якого – подолати і упередити явища плагіату, які мають місце в академічному середовищі. Нові обов’язкові вимоги згідно цього наказу: розміщення дисертації «в режимі читання» на офіційному сайті ВНЗ, вчена рада якого прийняла дисертацію до захисту – не пізніше ніж за 10 днів до захисту;  розміщення на тому ж сайті відгуків офіційних опонентів – не пізніше ніж за 10 днів до захисту; розміщення на тому ж сайті автореферату дисертації – не пізніше ніж за 30 календарних днів до захисту; всі розміщені таким чином матеріали зберігаються у відкритому доступі на офіційному сайті ВНЗ протягом 3 місяців з дати видачі диплому доктора філософії або доктора наук.    

Сьогодні вже можна спостерігати перші результати дії наказу: кожен бажаючий може ознайомитися з текстом дисертацій претендентів на наукову ступінь або тих осіб, які щойно захистилися. Окремі випадки викликають широкий суспільний резонанс.

Чому боротьба з плагіатом є настільки важливою та визначена як одна з пріоритетних задач для Міністерства освіти і науки? Тому що використання плагіату в наукових дослідженнях нівелює науку, а без наукової складової не може розвиватися вища освіта. Використання плагіату студентами в студентських академічних роботах погіршує якість вищої освіти та нівелює значення документів про вищу освіту.

Наразі МОН працює над удосконаленням механізмів виявлення плагіату в наукових роботах всіх рівнів: окрім зазначених вимог про оприлюднення дисертацій, передбачається створення єдиного ресурсу, на якому розміщуватимуться всі студентські роботи (курсові, дипломні) і за допомогою якого можна буде перевірити на плагіат роботи майбутніх бакалаврів та магістрів. Такі практики є надзвичайно дієвими, тому що вони не тільки борються, а, в першу чергу, допомагають попередити випадки використання плагіату – усвідомлюючи наслідки, мало хто захоче ризикувати статусом студента або науковою кар’єрою.

Які можливі санкції у випадку виявлення плагіату в студентських чи наукових роботах? Що стосується науковців – то доведений факт використання ними плагіату може коштувати їм, як мінімум, наукового ступеню (позбавляє Атестаційна комісія МОН через спеціальну процедуру), а також роботи та подальшої наукової кар’єри (тут багато що залежить від позиції ВНЗ, наскільки вони готові будуть толерувати «плагіатників»). У випадку, якщо запозичення з чужих текстів без відповідного оформлення буде виявлено в студентських роботах – на них може чекати недопуск до захисту курсової чи дипломної роботи, або виключення з університету (також залежить від позиції кожного окремого ВНЗ з цього питання).

Окремою проблемою залишається діяльність нелегальних посередників, які спеціалізуються на написанні академічних робіт – зазвичай, такі оголошення поширюються через мережу інтернет, але в Україні вони почуваються настільки впевнено і безкарно, що не соромляться розміщувати свою рекламу на зовнішніх носіях (лайт-бокси, вивіски) прямо в центрі міст. Правоохоронні органи, не зважаючи на звернення з боку МОН, на проблему не реагують.

Єдиним шляхом подолання проблеми плагіату є поєднання дієвих механізмів виявлення з загальною нетерпимістю до цього явища серед студентів, викладачів, науковців та суспільства загалом.

Детальніше про положення Наказу МОН №758 від 14.07.2015
Детальніше про проблему у статті  

 
stud
Кому і для чого потрібні публікації в міжнародних рецензованих виданнях?

Які практичні знання можна отримати під час подібних тренінгів? 

В яких містах, окрім Києва, заплановані подібні заходи?
З 1 січня 2016 року набув чинності новий Порядок затвердження рішень про присвоєння вчених звань, який визначив основні вимоги до претендентів на присвоєння вчених звань професора, доцента, старшого дослідника. Однією з таких вимог є наявність опублікованих наукових праць у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз. Зважаючи на тривалу ізоляцію української сфери вищої освіти і науки та непростий процес інтернаціоналізації, та, маючи на меті практично допомогти українським науковцям, Міністерство освіти і науки за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Офісу Програми імені Фулбрайта в Україні організувало одноденний практичний тренінг «Як публікуватися в міжнародний рецензованих виданнях» («How to Publish in Peer-Reviewed International Journals»).   

В тренінгу взяли участь близько 100 зацікавлених осіб, окрім того, була доступна онлайн-трансляція, з записом якої можна ознайомитися за посилання нижче. Спікерами виступили вітчизняні науковці з досвідом подібних публікацій та іноземні дослідники – учасники програми Фулбрайт в Україні. Робочими мовами були українська та англійська.

Серед тем, висвітлених спікерами під час тренінгу:
  • Як відрізнити якісні міжнародні видання від неякісних;
  • Як уникнути ненавмисного плагіату в академічних роботах та дотримуватися правил академічної доброчесності;
  • Як збільшити свої шанси на опублікування робіт;
  • Он-лайнові платформи для публікацій;
  • Як визначитися з виданням, яке відповідає спеціалізації.
Київський тренінг став першим подібним заходом, надалі заплановані тренінги у інших регіонах, а саме:

10 березня – у м.Харків (Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна)
16 березня – у м.Львів (Національний університет «Львівська політехніка»)
4 квітня (дата може змінюватися) – у м.Одеса (Одеський національний університет імені І.І.Мечникова).
 
Ознайомитися з відео-записом тренінгу можна на порталі «Педагогічна преса»

З організаційних питань звертатися: achubko@mon.gov.gov.ua  

 
stud
Міністр освіти і науки Сергій Квіт на своїй прес-конференції 1 березня 2016 року оголосив про основні напрямки антикорупційної діяльності МОН та перші результати боротьби з корупцією в освітній сфері.
Сергій Квіт розповів детально про:
  • Грошові внески в школах, налагодження ефективної співпраці між школою та батьками;
  • Повернення незаконно відібраного державного майна та нерухомості;
  • Судові позови до окремих ВНЗ, в діяльності яких було виявлено найбільш кричущі випадки корупції та порушення законодавства;
  • Боротьба зі штучно створеною монополією – державним підприємством, яке виготовляло документи про освіту.   

Короткий огляд основних тез, озвучених на Прес-конференції
Повне відео прес-конференції  

 
Share
Tweet
Forward
Pin
Copyright © 2016 Міністерство освіти і науки України, Всі права захищено.


Зняти підписку    Оновити дані моєї підписки

Email Marketing Powered by MailChimp
За інформацією: http://mon.gov.ua/
Comments